Наука КПІ ім. Ігоря Сікорського 2016

На рівні держави 2016 – це рік початку системної імплементації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Зокрема:

  1. сформовано і урядом затверджено склад Ідентифікаційного комітету, який підготував проект положення про конкурс для обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій;
  2. урядом ухвалено порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук;
  3. міністерством освіти і науки вперше проведено конкурс наукових проектів для молодих учених;
  4. урядом прийнято постанову щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію в 2016 р.;
  5. урядом затверджено оновлене Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання;
  6. прийнята урядом окрема постанова надає можливість державним унітарним підприємствам та їх об’єднанням спрямовувати 50 % прибутків на проведення ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, розширення власної матеріально-технічної бази та фінансування інновацій;

– Колегією МОН України ухвалено засади державної атестації вищих навчальних закладів та процедуру формування нормативної бази дослідницьких університетів;

  1. впроваджується система виконання робіт науковцями у вільний від основного навантаження час з виплатою винагород за договорами цивільно-правового характеру згідно зі статтею 36 нового закону про науку.

З ініціативи МОН України європейськими експертами впродовж травня-жовтня було здійснено зовнішній незалежний аудит нашої науково-інноваційної системи в рамках політичних інструментів програми “Горизонт 2020” з метою наблизити українське наукове середовище до вимог європейського дослідницького простору. На презентації звіту аудиту 21 грудня було, зокрема, зазначено, що тридцять Рекомендацій експертів мають системний характер і добре узгоджуються із новим законом України про науку, а також солідаризуються із заходами міністерства щодо розвитку науки в університетах, запровадженням у них базового фінансування та наданням університетам статусу дослідницьких на засадах відповідності   їх показників встановленим критеріям. Водночас у виступах міністра Л.М. Гриневич і голови Ради проректорів із наукової роботи М.Ю. Ільченка (додаток 10) була обґрунтована недоцільність вилучення 50 % бюджетних коштів конкурсного фінансування наукових проектів університетів і передачі їх створюваному Національному фонду досліджень України для поповнення його бюджету.

Одним із важливих положень підсумкового звіту європейського аудиту став такий висновок: “Науково-технічна та інноваційна система України потребує сміливої реалізації амбіційних реформ, спрямованих на підвищення її ефективності та впливу. Ці реформи мають спиратися на твердий намір уряду виконати свої зобов’язання щодо збільшення фінансування. Цільовий показник державних витрат на дослідження та розробки у розмірі 1,7 % ВВП, визначений Законом про наукову та науково-технічну діяльність, попри невисоку вірогідність його швидкого досягнення, має залишатися незмінним і сприяти підтримці проектів, включених до порядку денного реформ у науково-технічному та інноваційному секторі”.

26 вересня 2016 р. відбулася зустріч Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана з науковцями, в якій взяли участь понад 120 учених, керівників академічних установ і університетів. Прем’єр-міністром було доручено напрацювати концепцію нової системи організації науково-прикладних робіт, затребуваних для зміцнення обороноздатності, активізації випуску інноваційної продукції, задіяння різних джерел фінансування. На виконання цього доручення міністерством у співпраці з представниками національних академій наук і Ради проректорів із наукової роботи було підготовлено Оперативний план заходів з реформування вітчизняної науки, який передано на розгляд до Кабінету Міністрів України. Реакцією уряду на цей план стали окремі положення напрацьованого урядом Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року, який визначає конкретні реалії реформування науково-інноваційної сфери України в 2017 році. У цьому документі уряду, зокрема, зазначено, що внаслідок деіндустріалізаційних процесів зруйновано високотехнологічну складову виробничого потенціалу України, а перевага у структурі промислового виробництва сировинних експортоорієнтованих технологій ІІІ і ІV укладів несе загрозу переміщення України в групу держав третього світу, що здатні лише переймати чужі технології. Вітчизняна наука втратила функції впливу на соціально-економічний розвиток держави. Бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності досягло історичного мінімуму, склавши у 2016 р. близько 0,16 % ВВП України.

Важливою подією року в науково-інноваційні сфері нашої держави стали Слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти на тему “Законодавче забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення”, які відбулися 15 червня 2016 року. У тексті прийнятих Рекомендацій Слухань відзначена стурбованість з приводу того, що (цитуємо дослівно) “в Україні за роки незалежності рівень розвитку інноваційної діяльності суттєво знизився і продовжується погіршуватися. Інноваційна активність підприємств у три-два рази нижче ніж у країнах Європейського Союзу. Україну перетворюють в постачальника на зовнішні ринки сировинних ресурсів і виробів з незначною доданою вартістю. Вона втрачає свої позиції у випуску наукоємної продукції.  Стрімко зростає імпорт засобів виробництва, який досяг понад 60 % валового нагромадження основного капіталу. Україна стає тотально залежною від імпорту, що становить загрозу інноваційним процесам у країні та її економічній безпеці.

Починаючи з 2010 року державними органами стали ухвалюватися закони та нормативно-правові акти, якими відкрито гальмувалися не тільки процеси інноваційного спрямування, але й розвитку науки і освіти.

Виникла диспропорція у підготовці фахівців. В Україні щорічно за бюджетні кошти готують спеціалістів у сфері економіки і права втричі більше, ніж фахівців з природничих та фізико-математичних наук, здатних генерувати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології, забезпечуючи інноваційний розвиток економіки. Крім того, значна частина підготовлених спеціалістів технологічно орієнтованих професій не працює за фахом. Викликає занепокоєння тенденція щодо невиправданого перебільшення значимості закордонної науки та іноземних учених, що принижує національну свідомість і гідність вітчизняних науковців.

В Україні відсутня система економічних стимулів (податкових, кредитних, страхових) щодо створення та комерціалізації об’єктів права промислової власності з метою формування цивілізованого ринку цих об’єктів. Зокрема, не визначені мінімальні ставки винагороди винахідникам, авторам за використання об’єктів патентного права, не запроваджені механізми державної підтримки зарубіжного патентування винаходів, створених за рахунок бюджетних коштів; відсутня методика визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав на об’єкти промислової власності. Значна частина потенційно значимих винаходів, отриманих українськими винахідниками, заявляються напряму в патентні відомства зарубіжних країнах без подання попередньо заявки в патентне відомство України. Несанкціонований виток винаходів, так звана “патентна міграція” з України зростає.

Відсутність в Україні зацікавленості в інноваційному розвитку на політичному рівні, гальмування підтримки інноваційної діяльності, а то і пряма протидія їй основних фінансових та економічних міністерств в умовах, коли країни світу інтенсивно розвивають інноваційну сферу (насамперед держави – члени ЄС), вимагає аналізу соціальних та економічних причин такого становища та вироблення шляхів його невідкладного поліпшення”.

Враховуючи зазначене, учасники парламентських слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти напрацювали низку рекомендацій і доручень для вищих рівнів державного управління. В цих рекомендаціях, зокрема, враховано пропозиції (додаток 3), які надала Рада проректорів із наукової роботи, 15 представників якої з різних вищих навчальних закладів взяли участь у Слуханнях (додаток 9).

Адекватною реакцією науки КПІ на існуючий стан реформ у нашій державі стало дослідження соціально-економічного розвитку України, проведене в 2016 році в рамках проекту “Форсайт” групою науковців у кількості понад 100 осіб під науковим керівництвом нашого ректора академіка НАН України Михайла Згуровського. У його передноворічному інтерв’ю газеті “Голос України” (додаток 6) привернута увага до п’яти основних існуючих проблем української економіки, а саме: тіньової економіки, частка якої становить 47 %, величезного масштабу корупції (13,1 % від ВВП), відсутності пенсійної реформи, обслуговування державного боргу (7,2 % ВВП) та високої енергомісткості ВВП, що в 3–5 разів перевищує енергомісткість ВВП розвинених країн світу. Одночасно визначені дев’ять кластерів економіки, з якими Україна може успішно розвиватися та інтегруватися в міжнародну кооперацію. Найбільш пріоритетними з них є аграрний сектор, військово-промисловий комплекс, інформаційно-комунікаційні технології, створення нових речовин і матеріалів, нанотехнології, нова енергетика, високотехнологічне машино- і приладобудування та ін. Рекомендації експертів сформульовані на підставі глибокого аналізу існуючого стану і виконання адекватного моделювання та розрахунків, і в них наголошується на тому, що наша країна повинна мати довгострокову стратегію свого розвитку та політичну волю для її втілення. Залежно від дій влади можливі різні сценарії майбутнього розвитку України: від “оптимістичного” до “колапсу” в середньостроковій перспективі (до 2020 року) та від “збалансованого розвитку” до “дезінтеграції” у довгостроковому (до 2030 року) часовому горизонті. Зі змістом і висновками проекту “Форсайт” наприкінці року були ознайомлені представники влади. Це особливо важливо, оскільки результати проекту можуть використовуватися людьми, які приймають рішення на рівні держави, а також інституціями громадського суспільства та міжнародними організаціями для розроблення раціональної політики і конструктивних планів соціально-економічного розвитку України.

На сторінках цього інформаційно-аналітичного збірника розглядаються основні результати діяльності нашого університету в 2016 році в науково-інноваційній сфері. У першому розділі мова йде насамперед про перехід до нових засад підготовки наукових кадрів через аспірантуру, які визначені постановою уряду на виконання вимог Закону України “Про вищу освіту”. Тож у подальшому навчання в аспірантурі має розглядатися як здійснення третього циклу вищої освіти, в якому значно підсилено освітню компоненту підготовки аспірантів.

Другий розділ збірника традиційно висвітлює теоретичні та практичні результати виконання 69 конкурсних науково-дослідних робіт, які профінансовані за кошти державного бюджету і завершені в 2016 р. Тематика цих робіт відповідає ухваленим Верховною Радою України пріоритетним напрямам наукових досліджень і науково-технічних розробок.

У третьому розділі мова йде про формування і результати виконання наукової тематики університету з різних джерел її фінансування: державного замовлення, госпдоговірної діяльності, надання послуг, ініціативної тематики науково-педагогічних працівників університету, а також робіт, виконаних у співпраці з академічними інститутами та в рамках міжнародних контрактів і грантів. Важливими є результати публікаційної активності вчених університету та висвітлення їх наукових здобутків у міжнародних наукометричних базах.

Наш університет упродовж останніх років займає лідерські позиції в Україні у сфері інноваційної діяльності. Це досягнуто завдяки розвитку інноваційної екосистеми “Sikorsky Challenge”, яка організаційно поєднує в собі діяльність Наукового парку “Київська політехніка”, стартапшколи, щорічних конкурсів інноваційних проектів і відповідної інфраструктури інноваційно-виробничого середовища університету. Про ці аспекти мова іде в четвертому розділі збірника, де також наведена інформація про вдосконалення системи захисту об’єктів права інтелектуальної власності та участь у маркетингових заходах, зокрема у виставковій діяльності.

П’ятий розділ збірника присвячено вдосконаленню організаційних форм і кадровому супроводу науково-освітньої діяльності. Важливу роль у забезпеченні якісних наукових досліджень виконують загальноуніверситетські підрозділи “КПІ-Телеком”, науково-технічна бібліотека та Державний політехнічний музей. У 2016 р. фахівці цих підрозділів також досягли вагомих результатів у своїй професійній діяльності та сприяли визнанню досягнень науковців університету.

Додатки до збірника можна умовно розділити на дві групи. У першій групі (з 1 по 5) наведено довідково-аналітичні дані щодо конкретних результатів діяльності інститутів і факультетів у 2016 році. Друга група додатків (з 6 по 12) – це тексти виступів і публікацій 2016 року, які висвітлюють окремі напрями наукової та інноваційної діяльності нашого університету, вищих навчальних закладів і науково-інноваційної сфери України.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ КАДРІВ І ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДІ

  • 1.1. Підготовка наукових кадрів в університеті
  • 1.2. Атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
  • 1.3. Науково-дослідна робота студентів
  • 1.4. Діяльність молодих учених університету

2. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РОЗРОБОК ЗА ПРІОРИТЕТНИМИ НАПРЯМАМИ

  • 2.1. Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України та сталого розвитку суспільства і держави
  • 2.2. Інформаційні та комунікаційні технології
  • 2.3. Енергетика та енергоефективність
  • 2.4. Раціональне природокористування
  • 2.5. Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань
  • 2.6. Нові речовини і матеріали

3. ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ НАУКОВОЇ ТЕМАТИКИ

  • 3.1. Виконання держбюджетних і госпдоговірних тем
  • 3.2. Ініціативні науково-дослідні роботи
  • 3.3. Співпраця університету з науковими установами НАН України
  • 3.4. Міжнародне наукове і науково-технічне співробітництво
  • 3.5. Публікаційна активність учених та її роль у рейтингах університету
  • 3.6. Висвітлення результатів досліджень у наукових виданнях університету

4. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • 4.1. Діяльність інноваційного середовища на базі КПІ імені Ігоря Сікорського – Наукового парку “Київська політехніка”
  • 4.2. Інноваційна діяльність у підрозділах університету
  • 4.3. Охорона об’єктів права інтелектуальної власності
  • 4.4. Рекламно-інформаційна та виставкова діяльність

5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

  • 5.1. Кадрове й організаційне забезпечення наукової діяльності
  • 5.2. Бюджет наукової діяльності.
  • 5.3. Інформаційно-телекомунікаційне середовище університету
  • 5.4. Розвиток науково-технічної бібліотеки
  • 5.5. Вивчення історії науки і техніки. Розвиток музейної справи
  • 5.6. Визнання досягнень науковців університету

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА ЗАВДАННЯ

  • Додаток 1. Перелік ліцензованих спеціальностей для підготовки здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні у 2016 році
  • Додаток 2. Результати підготовки докторів і кандидатів наук кафедрами університету
  • Додаток 3.Спеціалізовані вчені ради КПІ ім. Ігоря Сікорського
  • Додаток 4.Студенти-переможці Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук
  • Додаток 5. Питомі показники науково-інноваційної діяльності структурних підрозділів за 2016 рік
  • Додаток 6. Сценарії майбутнього: від оптимістичного до колапсу
  • Додаток 7. Наука – 2016. Початок імплементації нового закону “Про наукову і науково-технічну діяльність”
  • Додаток 8. Не задіявши у виробництво власні науки й інновації, Україна фінансуватиме дослідження інших країн
  • Додаток 9. Нові наукові знання як базис інноваційного відродження держави
  • Додаток 10. Коментар до презентації міжнародного аудиту науково-інноваційної-системи України
  • Додаток 11. Університетська наука – “Оборонці”
  • Додаток 12. Майданчик для зустрічі з інвесторами

 

Наука КПІ ім. Ігоря Сікорського-2016 / За редакцією М.Ю. Ільченка. – К.: Видавництво “Політехніка”, 2017. – 324 с.

Упорядники: М.Ю. Ільченко, О.В. Савич, В.А. Барбаш, О.В. Коваль, В.Й. Котовський за участі О.І. Дмитрієвої, П.В. Кучернюка, О.М. Бруй, Н.В. Писаревської.

Друкується за рішенням Науково-організаційної комісії Вченої ради Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” від 16 січня 2017 р.

ISBN 978-966-622-805-8

Причіплений файл: 

2011-2017©, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
Департамент науки та інноватики КПІ ім.Ігоря Сікорського
Адреса НДЧ КПI ім.Ігоря Сікорського: Україна, 03056, м.Київ-56, проспект Перемоги, 37, корпус 1, кімн. 138
тел.: 236-62-13, 204-92-00
e-mail: ndch@kpi.ua
http://science.kpi.ua, http://www.science.kpi.ua