Виступ М.Ю.Ільченко на Парламентських слуханнях на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави" 2 липня 2014 року

Шановні учасники парламентських слухань!
1. Аналізуючи понад 20-річні процеси і стан науки України сьогодні мимоволі згадується всього два речення, своєрідні застережливі слова, видатного вченого Федеріка Жоліо-Кюрі: «Наука потрібна народу. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетворюється в Колонію».
Стосовно України ілюстрацією державної політики України щодо розвитку науки є здійснене 18 урядами неухильне зменшення відсотку фінансування науки від внутрішнього валового продукту порівняно з 1,7%, визначеним відомим Законом України про науку і всупереч його вимогам; при цьому бюджетна компонента складає близько 0,3%.
Однією із ілюстрацій дії другого застереження Жоліо-Кюрі щодо колонії, є нинішнє розташування України по сусідству з африканськими країнами Кенією і Ботсваною у всесвітньому рейтингу стосовно частки продукції, що ґрунтується на використанні інновацій.
Що об’єднує ці два явища? Вважаю ключовою причиною того, що маємо те, що всі ці роки державна політика України не ґрунтувалася на створенні умов для затребуваності науки для успішного інноваційного розвитку країни. Сьогодні в умовах дії зобов’язань, що випливають із вступу України до Асоціації європейських країн, продовження такої політики вже протирічить здоровому глузду з точки зору необхідності забезпечення безпеки і оборони країни. Адже лише опора на науку може стати тим базисом, що призведе до створення конкурентоспроможної, затребуваної в Європейських країнах продукції. Необхідно зазначити, що реальною, але небажаною альтернативою цьому може стати перетворення України в сировинний придаток Європи.
2. Наука в університетах є важливим сегментом науки держави. В системі вищої освіти та держави зосереджено вагомий науковий потенціал України – 68,9% докторів наук і 72,6% кандидатів наук.
Місія та затребуваність науки в університетах для успішного розвитку галузі освіти та країни має свою специфіку, що пов’язана принаймні із трьома напрямами застосування.
По-перше, висока якість освіти вимагає використання останніх досягнень науки в формуванні адекватного змісту освіти. Нові підручники, навчальні посібники, нові спеціальності стають реальним впровадженням у життя наукових результатів, що отримуються в тому числі науковими та науково-педагогічними працівниками вищих навчальних закладів.
По-друге, затребуваність науки в університетах диктується необхідністю наукового зростання викладацького складу, діяльністю системи аспірантури та докторантури. Статистичні дані свідчать, що за цим напрямом підготовки наукових кадрів наука в університетах відіграє ключову роль в державі, оскільки підготовка 81% докторантів і 85% аспірантів здійснюється саме у вищих навчальних закладах. А в умовах дії нового Закону "Про вищу освіту" ці відсотки ще зростуть. До-речі позитивним є досвід співпраці університетів і інститутів НАН України із спільної підготовки наукових кадрів на засадах поєднання переваг кожної із сторін, як це має місце, наприклад стосовно Київської політехніки та інститутів Відділення інформатики НАН України.
По-третє, за умов належної організації та адекватного фінансування наука в університетах є джерелом отримання нових знань як базису для створення нових технологій і нової техніки. Саме ці результати в свою чергу формують засади інноваційного розвитку конкурентоспроможної промисловості та економіки держави.
За наявності в університетах усталених наукових шкіл, наукових підрозділів, штатних наукових працівників, активної участі молоді сьогодні окремі університети ще демонструють здобуття наукових результатів світового рівня, які публікуються в журналах типу «Nature», щорічно отримують державні премії України в галузі науки і техніки, готують наукове підґрунтя урядових рішень, створюють і впроваджують інноваційні розробки державного значення тощо. Прикладом подібних досягнень науки в університетах останнього часу доцільно назвати подію, що відбулася 19 червня цього року. Уже 10 днів колектив науковців Київської політехніки отримує вітання від вітчизняних та закордонних колег з нагоди розробки та успішного запуску на навколоземну орбіту українського (університетського) наносупутника "Політан-1".
Супутник «Політан-1» міжнародного формату «Cube Sat» вагою 1 кг і розмірами 10х10х10 см, створено шляхом використання оригінальних результатів науково-технічних досягнень Київської політехніки з різних напрямів науки і техніки. Запуск на орбіту здійснено за кошти Фонду імені академіка Михалевича.
Іншими прикладами успішних проектів науки в університетах можуть бути дві дослідно-конструкторські роботи, прийнятті на озброєння наказами Міністра оборони України.
Готові до використання та впроваджуються створені науковцями університетів системи технічного захисту інформації та кібернетичної безпеки, технічні засоби очищення питної води з джерел із різним ступенем біологічного і хімічного забруднення, технічні рішення у сфері теплокомуненергосистем...
Але ці та багато інших науково-технічних розробок вишів Києва, Харкова, Львова та інших міст у своїй більшості створені "не завдяки, а всупереч" існуючому стану державної підтримки науки в Україні. Зокрема, рівень фінансування науки наших університетів порівняно з провідними закордонними вишами менше майже у 200 (!) разів, а педагогічне навантаження наших викладачів у кілька разів більше, натомість закордоном наукове навантаження приблизно дорівнює навчальному.
3. Тож що пропонують науковці вишів, Рада проректорів з науки українських університетів? Ми вважаємо, що віддача від наукової діяльності вітчизняних університетів могла бути значно більшою, якби були враховані ті 38 пропозицій, які було розроблено Радою проректорів з наукової роботи і передані до Міністерства освіти і науки України та Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
У форматі даного виступу назву лише кілька з цих пропозицій.
По-перше, в реальних економічних умовах держава ще не в змозі
надати гідне нашої науки держбюджетне фінансування. За цих умов необхідно повернути науковим установам та вищим навчальним закладам право розпоряджатися коштами, які вони заробляють за виконання науково-технічних робіт у формі госпдоговірних робіт чи закордонних контрактів з супроводом фінансових документів безпосередньо через банківські установи та без лімітування їх розподілу по статтях, а не через Держказначейське обслуговування як це введено кілька років тому і стало головним гальмом розвитку позабюджетної науки не тільки в університетах, а й установах Національної академії наук України.
По-друге, майбутнє науки в Україні практично залежить від масштабів
залучення до наукової та науково-педагогічної діяльності обдарованої молоді та молодих учених. Тому необхідно в Україні створити дієвий механізм соціальної підтримки молодих науковців через забезпечення їх житлом (можливо службовим) та/або надання їм додаткових довгострокових пільгових кредитів на його будівництво.
По-третє, необхідно вирішити питання щодо забезпечення базовим
фінансуванням провідних наукових шкіл університетів, насамперед дослідницьких університетів, які прийнятим учора законом "Про вищу освіту" отримали законодавче підґрунтя. Ми підтримуємо позицію Лілії Михайлівни Гриневич що вже зараз доцільно запровадити в університетах не тільки конкурсне, а й базове фінансування. Таке базове фінансування по аналогії з установами державних академій необхідне для проведення наукових досліджень за участі штатних наукових працівників університетів, а також для розвитку науково-лабораторної бази і наукової інфраструктури університетів, інформаційного забезпечення і заохочення науковців до винахідницької діяльності та підтримки найбільш цитованих наукових праць учених.
По-четверте, задля свого достойного майбутнього керівництво нашої держави має проявити політичну волю та здійснити реальні механізми для затребуваності науки та інновацій саме в Україні. Для цього новій владі доцільно розпочати із забезпечення безумовного неухильного виконання у повному обсязі прийнятих законів стосовно освіти та науково-інноваційної сфери держави.

Дякую за увагу .

2011-2018©, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
Департамент науки та інноватики КПІ ім.Ігоря Сікорського
Адреса НДЧ КПI ім.Ігоря Сікорського: Україна, 03056, м.Київ-56, проспект Перемоги, 37, корпус 1, кімн. 138
тел.: 236-62-13, 204-92-00
e-mail: ndch@kpi.ua
http://science.kpi.ua, http://www.science.kpi.ua