Засновницька наукова школа “Прикладна механіка”
Об’єкт дослідження – фундаментальні закони механіки, явища, властивості матеріалів та речовин у твердому, рідкому й газоподібному станах як основа для створення нових методів проєктування і дослідження механічних, біомеханічних і мехатронних конструкцій та їх елементів, технологій їх ефективного виготовлення.
Передумови та виникнення наукової школи. Стрімкий розвиток машинобудівної галузі на півдні країни наприкінці ХІХ століття зумовив потребу суттєвого збільшення вітчизняних інженерних кадрів, здатних створювати нові конструкції машин і технології їх виготовлення у промислових масштабах. Наука «Механіка» мала стати фундаментом новітніх ефективних проєктних, конструкторських і технологічних рішень.
Формування і розвиток наукових шкіл в КПІ здійснювали видатні вчені В. Л. Кирпичов, К. О. Зворикін, С. П. Тимошенко, Г. С. Писаренко, О. М. Диннік, К. К. Симінський, М. М. Давиденков, Ф. П. Белянкін, Я. М. Маркович, С. П. Шенберг, Г. Й. Сухомел, Є. М. Хаймович, С. С. Руднік, М. О. Кільчевський, Т. В. Путята та інші.
Вчителями керівників сучасних наукових шкіл були М. С. Можаровський (напрям досліджень – крайові задачі термопружності і термопластичності), А. М. Мітарян (гідромеханіка), В. І. Стеблюк (енергоощадливі технології виготовлення складних виробів машинобудування), П. Р. Родін (проєктування різального інструменту), В. К. Кулик (високоефективні технології виготовлення складних поверхонь деталей машин).
Вони заклали підвалини сучасних актуальних і перспективних наукових шкіл Механіко-машинобудівного інституту. В рамках засновницької наукової школи «Прикладна механіка» сформувалися й отримали розвиток такі наукові школи:
- Пошкоджуваність та руйнування елементів конструкцій в екстремальних умовах – чл.-кор. НАН України, д-р техн. наук, проф. М. І. Бобир. Об’єкт дослідження – розроблення ефективних методів прогнозування ресурсу несучих елементів конструкцій авіакосмічної техніки та енергомашинобудування під дією термосилового навантаження протягом їх життєвого циклу з урахуванням розсіяного руйнування. Наукова школа нині представлена 29 вченими (чл.-кор. НАН України – 1, докторів наук – 8, кандидатів наук і докторів філософії – 14).
- Гідромеханіка і мехатроніка – д-р техн. наук, проф. О.М. Яхно. Об’єкт дослідження – ультразвукові кавітаційні технології та обладнання для їх реалізації, механотроніка і гідравлічні системи, гідродинаміка потоків у замкнених об’ємах, когерентні вихрові структури в обмежених закручених потоках і керування ними. Наукова школа сьогодні представлена 22 вченими (докторів наук – 6, кандидатів наук і докторів філософії – 15).
- Процеси та машини обробки матеріалів тиском – д-р техн. наук, проф. В.А. Тітов. Об’єкт дослідження – інноваційні процеси та оснащення для забезпечення ресурсу й експлуатаційної надійності виробів машино- та ракетобудування, процеси і технології ізотермічного формоутворення елементів конструкцій з тонкостінними елементами з титанових та алюмінієвих сплавів, евтектично зміцнених квазікомпозиційних і порошкових матеріалів, технології штампування артилерійських гільз і снарядів та виготовлення полігональних стволів стрілецької зброї. Наукова школа нині представлена 22 вченими (чл.-кор. НАН України – 2, докторів наук – 7, кандидатів наук і докторів філософії – 12).
- Об’єкти, процеси та обладнання машинобудування – д-р техн. наук, проф. В.А. Пасічник. Об’єкт дослідження – формоутворення поверхонь під час механічного оброблення та моделювання процесів різання, динаміка шпиндельних вузлів і вібродіагностика, динаміка та системи приводів верстатів, промислових роботів і технологічних систем, мобільні робототехнічні системи, інноваційні верстати та оснащення, фінішні методи магнітно-абразивного оброблення, формування та оброблення композиційних матеріалів. Наукова школа нині представлена 52 вченими (докторів наук – 9, кандидатів наук і докторів філософії – 32).
- Управління процесами різання матеріалів – д-р техн. наук, проф. Ю.В. Петраков. Об’єкт дослідження – цифрові технології оптимального керування металорізальними верстатами, динаміка процесів різання, моделювання процесів різання та роботи різальних інструментів. Наукова школа нині представлена 21 вченим (докторів наук – 5, кандидатів наук і докторів філософії – 11).