Трансфер технології – це передача технології, яка оформляється шляхом укладення між фізичними та/або юридичними особами двостороннього або багатостороннього договору, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права та обов’язки щодо технології та/або її складових (Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»).
Для того, щоб трансфер технологій був успішним, необхідно враховувати, що передача знань розпочинається із їх створення. Особливо важливим цей момент є для об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ), створених у зв’язку із трудовою діяльністю у закладах вищої освіти, так як основна частина їх комерціалізується саме через передачу прав іншим особам. Тому необхідно ще на етапі підготовки технічного завдання організовувати співпрацю із бізнесом, розглядаючи ОПІВ як предмет договору трансферу технологій.
На етапі підготовки договорів, необхідно здійснити аналіз, чи всі складові технології є службовими ОПІВ, чи підтримуються права на ці ОПІВ, а також зважати на те, що технологія переважно не є одним окремим ОПІВ, тому необхідно її розукомплектувати, чітко виділити окремі об’єкти, а далі приймати рішення, які договори необхідно укладати. Крім традиційних ліцензійних угод, рекомендовано при передачі прав укладати інші договори, зокрема:
- про поставку промислової технології – передбачає використання досвіду, знань та придбання обладнання;
- технічно-промислової кооперації – набуття знань та одержання послуг для виробництва промислової продукції, комплектуючих та інших складових, необхідних для застосування технології;
- про надання технічних послуг – передбачає надання послуг з планування, дослідження та розробки технології;
- інжинірингу – про виконання робіт і надання послуг, у тому числі складання технічного завдання, проведення допроектних робіт, проведення наукових досліджень, розроблення проектних пропозицій, технічної і конструкторської документації стосовно технологій та їх складових, надання консультацій пов’язаних із застосуванням технологій та інше;
- про створення спільних підприємств – у разі часткової передачі майнових прав на технології та їх складові.
Тобто, існує можливість комерціалізувати знання і досвід в режимі надання консультацій, допроектної підготовки, проведення досліджень в процесі реалізації технології – це саме ті послуги, які кваліфіковано можуть надавати працівники закладів вищої освіти.
Також, доцільним є врахувати в договорах, можливості стосовно використання раніше створених об’єктів, які можуть раціонально доповнювати технологію, що передається, і також передбачити моменти стосовно створення майбутніх ОПІВ, що робить цю технологію більш конкурентоспроможною на ринку
