Серед експонатів Державного політехнічного музею є речі, фотографії, моделі, присвячені чудовій плеяді першого випуску авіаційних спеціалістів КПІ. Один з них – академік Архип Михайлович Люлька – першовідкривач двоконтурного реактивного двигуна; випускник КПІ 1931 року, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державних премій СРСР, Генеральний конструктор авіаційної техніки, академік АН СРСР.
Про його життєвий шлях та досягнення можна дізнатися в багатотомнику «Видатнi конструктори України» (том 2, 2009 р.), що є результатом наукових читань з циклу ”Видатні конструктори України” (2001–2008) та готувався за редакцією Президента Національної академії наук України, академіка Б. Є. Патона та ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського, академіка М. З. Згуровського.
Макет двигуна, представлений в експозиції відділу історії авіації, був подарований Державному політехнічному музею Архипом Михайловичем та має лаконічний підпис «Від випускника КПІ 1931 року. Архип Люлька».
У 2012 році літак Як-40 б/н «UR-87685» було передано до експозиції Державного Політехнічного музею при НТУУ «КПІ». На його базі створено навчально-лабораторний стенд.
Літак оснащений трьома двоконтурними турбореактивними двигунами АІ-25 тягою по 1500кг, створеними під керівництвом Генерального конструктора О.Г. Івченка на Запорізькому МКБ «Прогрес».
До останніх днів свого життя Архип Михайлович Люлька підтримував творчі зв’язки з кафедрою турбін Київського політехнічного інституту (якою, до речі, багато років керував його однокласник академік АН України М.Г. Швець), який багато років проводив дослідження варіантів розроблення камер згоряння ТРД.
Сьогодні -75 років створення ОКБ «Сатурн» – місця, де блискуча технічна ідея втілилася в реальність і дала життя принципово новому етапу в розвитку авіаційного моторобудування і авіації в цілому.
Керівником ОКБ «Сатурн» з розробки і створення турбореактивних двигунів був призначений академік Архип Михайлович Люлька. Життєвий шлях Архипа Люльки, одного із засновників конструкторської школи НВО «Сатурн» і вітчизняного двигунобудування – це велика частина історії турбореактивних двигунів СРСР, а творчі досягнення авіаконструктора стали надбанням всього людства.
Двигун АЛ-31Ф, розроблений у 1976-1985 рр. НВО “Сатурн” під керівництвом генерального конструктора академіка А.М. Люльки, і сьогодні визнаний одним з кращих двигунів світу для літаків фронтової авіації. АЛ-31Ф встановлюється на винищувач Су-27 і його модифікації, палубні винищувачі Су-33, багатоцільові винищувачі Су-35, Су-30МК, фронтові бомбардувальники Су-34.
Зусиллями Люльки Архипа Михайловича, зусиллями його соратників були створені великі двигуни марки АЛ, які стоять на озброєнні армій десятків країн світу. Двигун АЛ-31, безперечно, став технічним бестселером ХХ століття.
Є таке поняття – конструкторська школа. У Архипа Михайловича Люльки була сформована власна школа, школа створення суперсучасних реактивних двигунів для бойових літаків. Спадщина – це знання – як теоретичні, так і практичні, які були накопичені десятиліттями, пов’язані з зав’язкою двигуна, його компоновкою, закладкою, доведенням, інтеграцією силової установки в літальний апарат.
Роль особистостей, таких як Архип Михайлович Люлька, надзвичайно висока. Тому що справа будь-якого конструктора – справа небезпечна, з величезною кількістю труднощів, справа високого ступеня відповідальності. Потрібно мати мужність для того, щоб йти по дорозі першопрохідника, переживати численні неприємності, йти на жертви і рухатися вперед. Таким шляхом йшов А.М. Люлька, який створив власну школу.
Школа складалася десятиліттями. І одночасно створювалися зразки техніки, був творчий розквіт конструктора Люльки. Виявилося, що сплав людини і техніки, досвіду, який укладено в людях, і досвіду, сконцентрованого в готових виробах, створив школу.
Оцінюючи його внесок у світове двигунобудування, можна сказати про нього, як про видатну людину-творця, але головне – літак з його чудовим двигуном АЛ-31Ф і сьогодні залишається одним з кращих в світі.