13 лютого в усьому світі, на всіх континентах, відзначається день народження кінокамери. Саме цього дня в 1895 році брати Луї і Огюст Люм’єри запатентували свій унікальний апарат, що дозволяє фіксувати зображення в русі.
Цікава історія винаходу. Згідно легенди, Луї Люм’єр, страждаючи від нападу безсоння через головний біль, сконструював пристрій у вигляді проектора з кулачковим механізмом, який протягував через себе перфоровану плівку та відтворював з неї зображення на екран. Згодом, провівши удосконалення та випробовування свого винаходу з братом Огюстом, 28 грудня в Парижі, демонструє роботу пристрою в дії. Люм’єри влаштували платний атракціон – перегляд першого короткометражного фільму «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота». З цього часу і розпочалась офіційна історія світового кіно, яка продовжується століттями.
День народження кінокамери – це свято і для нашого Державного політехнічного музею. Вивчити та зберегти історію технічного пристрою – є однією із головних задач співробітників музею.
Серед численного переліку експонатів важливе місце в експозиції займає колекція кінокамер. Наші відвідувачі мають можливість познайомитись з зібранням кінокамер радянського періоду. Найбільшу колекцію складають кінокамери серії «Киев», », а саме: «Киев 16 С 3»; «Киев 16 Э»; «Киев 16 У»; «Альфа п/а Киев»; «Альфа п/а Киев 16»; «Альфа Киев 16». Виробництво їх проводилось Київський завод автоматики ім. Г. І. Петровського» з 1955 по 1986 роки. Також представлені кінокамери «Аврора», «Кварц 2х8S-1M», «Конвас – автомат» та інші.
Київський завод автоматики ім. Г. І. Петровського постійно приймав участь, як розробник і виробник товарів народного господарства, в всесоюзних та міжнародних виставках. Неодноразово нагороджувався дипломами, почесними грамотами та цілою низкою золотих та срібних медалей ВДНГ СРСР і УРСР. Він був єдиним в колишньому Союзі, хто виготовляв гаму 16 мм аматорських апаратів, що нараховувала вісім модифікацій. Свою колекцію кінокамер підприємство передало до експозиції Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» на першому етапі створення музею.
Аматорська кінокамера «Аврора» виготовлялась з другої половини 1960-х років на Ленінградському оптико – механічному об’єднанні. Містила електричний привід, вмонтований експонометр, оптичний видошукач. Заряджалась 2х8 кіноплівкою на стандартних бобінах ємністю 10 м.
Кінокамера «Кварц 2х8S – 1М» Красногорського механічного заводу. Виготовлялась з 1968 по 1977 роки. Використовувалась для знімання аматорських фільмів на 8 – мм кіноплівку та бобіні ємністю 7,5 м. Напівавтоматичне встановлення діафрагми забезпечувало оперативність при зніманні та не допускало помилки у визначенні експозиції. Камера відрізнялась від звичайних вузькоплівкових кіноапаратів збільшеним по площі кадром. Це забезпечувало високу якість фільму.
Камера «Конвас-автомат» – професійний кіноапарат, розрахований на використання чорно-білої та кольорової негативної 35 мм кіноплівки. – Універсальність її в тому, що до конструкції входили: сполучений візир наскрізного наведення з дзеркальним обтюратором та швидкозмінні касети магазинного типу. Нею можна було знімати як з рук так і з легкого штативу документальні, художні, спортивні та інших фільми. Назва камери складалась з прізвища та імені конструктора Василя Константинова. Виготовлялась на «Москинап» з 1965 по 1992 роки як найбільш масовий кіноапарат.
Камера «Конвас – автомат», передана до музею студією Укркінохроніка в день свого 80 – річного ювілею. Ось так відгукуються про неї кінематографісти: «Давній вірний друг і зброя кінодокументаліста – кінокамера «Конвас». Сотні тисяч плівки – шостківської, «КОДАКА» та «ФУДЖІ» прокрутила вона за довгі десятиліття служби кінематографу! Які чудові фільми знято нею! «Солдатські вдови» режисер В. Артеменко, «Маланчине весілля» режисер О. Коваль, «Освічення в любові» режисер Р. Сергієнко, «Двоє з мартена» режисер В. Шнурін та багато інших. Нині «Конвас» на заслуженому відпочинку! На зміну їй прийшла цифра».
Тож, запрошуємо всіх відвідати експозицію кінокамер в Державному політехнічному музеї.