Наказом НОН/30/2021 від 16.02.21 оновлено склад комплексної програми
Голова: Ільченко М.Ю. – директор ІТС
Координатор: Сидоренко Ю.М. – в.о. директора ІМЗ
Члени:
- Пасічник В.А. – проректор з наукової роботи
- Коробко І.В. – директор ІАТ
- Рассамакін Б.М. – с.н.с. кафедри АЕС та ІТФ
- Збруцький О.В. – в.о. зав. кафедри систем керування літальними апаратами
- Антипенко Р.В. – декан РТФ
- Пуха С.П. – головний інженер ОКБ «Шторм»
І. Витоки Космічної програми КПІ ім. Ігоря Сікорського
Видатні студенти КПІ: Сергій КОРОЛЬОВ – студент КПІ (1924-1926 р.р); Володимир ЧЕЛОМЕЙ – студент КПІ (1932-1937); Лев ЛЮЛЬЄВ – студент КПІ (1927-1931) вперше в світі здійснили підкорення і освоєння космосу та створення системи протиракетної оборони Радянського Союзу.
ІІ. Сучасний стан розробок КПІ ім. Ігоря Сікорського у сфері освоєння космосу
Продовжуючи традиції своїх видатних попередників університет започаткував і успішно виконує власну космічну програму. Вона базується на:
- здобутках і потенціалі 74 наукових шкіл КПІ ім. Ігоря Сікорського в різних галузях науки і техніки;
- наявності створеної в університеті лабораторно-випробувальної бази космічних апаратів, зокрема камери термовакуумних випробувань, в якій можуть імітуватись умови реального космосу;
- успішній діяльності лабораторій нано-матеріалів, які розробляють новітні космічні матеріали з унікальними властивостями, включаючи унікальні сонячні панелі для енергоживлення космічних апаратів;
- створеному фахівцями університету цеху для виготовлення оптичних сканерів з діаметром дзеркала понад 800 мм;
- комплексній системі приймально-передавальної апаратури для роботи в різних частотних діапазонах космічного застосування;
- створених ефективних антенних системах космічних апаратів на основі новітніх матеріалів та технологій;
- створених захисних матеріалах для покриття корпусів електронної апаратури з метою зменшення впливу космічних часток та космічної радіації.
ІІІ. Реалізовані космічні проєкти КПІ ім. Ігоря Сікорського
До успішно виконаних космічних проєктів КПІ ім. Ігоря Сікорського відносяться два перші вітчизняні наносупутники PolyITAN-1 і PolyITAN-2-SAU формату CubeSat і центр керування польотами, який розташований в університеті (корпус №5). Їх створення відповідає новітнім світовим тенденціям в галузі освоєння космосу: мікромінітюаризації вузлів і блоків космічних апаратів, суттєвому зменшенню накопиченню космічного сміття на навколоземних орбітах, здешевленню стадії виведення супутників в космос, збереженню повноцінного функціоналу супутників формату CubeSat у порівнянні з великими космічними апаратами попередніх поколінь.
Зокрема, супутник PolyITAN-1 був повністю розроблений співробітниками та студентами КПІ ім. Ігоря Сікорського. 19 червня 2014 року він був виведений на орбіту. На даний момент супутник працює штатно вже майже 7 років, що обумовлено використанням інноваційних рішень вчених КПІ. Слідкувати за перебуванням наносупутника “Політан-1” на космічній орбіті можна на сайті N2YO.COM.
Супутник PolyITAN-2-SAU був розроблений фахівцями університету в результаті виконання сьомої рамкової програми ЄС за стандартами проєкту «QB50». Він був виведений в космос у складі міжнародного угрупування з 38 країн світу 18.04.2017 р. ракетою Atlas-5 з мису Канаверал. Супутник PolyITAN-2-SAU був доставлений до Міжнародної космічної станції, з якої був виведений на орбіту 26.02.2017 р., де успішно виконав поставлені завдання з вимірювання концентрації атомарного кисню в термосфері Землі.
IV. Перспективні космічні проєкти КПІ ім. Ігоря Сікорського
На даний час університет працює над низкою нових космічних проєктів, важливих для національної безпеки і оборони країни і для цивільних застосувань:
1) На завершальній стадії розробки знаходиться наступний наносупутник PolyITAN-30, який створено з метою забезпечення панорамного зондування Землі. Цей космічний апарат готується до запуску на орбіту в цьому році.
2) Космічний апарат PolyITAN-3-PUT створюється у співробітництві з науковцями Познаньської політехніки (Польща) і призначений для дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) зі середньою роздільною здатністю 15…30 м.
3) Наносупутник PolyITAN-4-BIO, створюється у взаємодії з інститутом ботаніки НАН України і призначений для проведення біологічних експериментів з вирощування високих рослин.
4) Наносупутник PolyITAN-5-GRAVI створюється у взаємодії з компанією НВК “КУРС” (яка спеціалізується в галузі космічних модулів стикування) і призначений для вивчення гравітаційних і електромагнітних полів Землі з метою передбачення землетрусів і цунамі.
5) Наносупутник PolyITAN-12U призначений для дистанційного зондування Землі з середньою просторовою розрізненістю. У порівнянні зі світовими та вітчизняними аналогами вартість та маса цього космічного апарату на порядок менша при близьких характеристиках роздільної здатності. Наприклад, роздільна здатність цього КА дорівнює 2…4 м проти 7,8 м у вітчизняного апарата Січ 2-1, маса корисного навантаження становить 4 кг проти 170 кг у КА Січ 2-1. Значне зменшення загальної маси КА призводить до його суттєвого здешевлення і зниження вартості виведення на навколоземну орбіту.
6) Вітчизняне угрупування мікросупутників дистанційного зондування Землі високої просторової розрізненості – проект “МІКРО“. За допомогою низькоорбітального угрупування у складі 6-ти космічних апаратів класу “мікро” планується вирішувати завдання моніторингу поверхні Земної кулі з роздільною здатністю 0,5…1 м, зокрема, як регіонів нашої країни та тимчасово окупованих територій, так і територій інших країн, що містять військову загрозу. На сьогодні подібні системи створюють лише кілька провідних країн світу.
Конкурентні переваги проекту “МІКРО”:
- власна унікальна технологія виготовлення оптичних дзеркал діаметром до 800 мм;
- можливість виготовлення всіх складових системи на вітчизняних підприємствах.
Таким чином можна констатувати, що в КПІ ім. Ігоря Сікорського вперше в Україні створено повний вітчизняний замкнений цикл проєктування, виготовлення, випробування і запуску супутників класу «нано» та «мікро». Понад 20 оригінальних технологічних рішень і результатів наукових досліджень стали складовою частиною проєкту Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки.