Засновницька наукова школа “Фізика твердого тіла”
Об’єкт дослідження – властивості твердих тіл, напівпровідників, кріокристалів, молекулярних і магнітних екситонів, високотемпературна надпровідність, фазові переходи у конденсованих системах, спінтроніка й магноніка, магнітоелектроліз, біомагнетизм.
Передумови та виникнення наукової школи. Видатні відкриття у фізиці на рубежі XIX – XX століть лягли в основу бурхливого розвитку техніки та сприяли переосмисленню інженерної освіти. Фізика стала частиною фундаментальної підготовки інженерів-політехніків, які долучились до традицій європейських наукових досліджень. Наукові праці Г.Г. Де-Метца, О. Г. Гольдмана, В. П. Линника, В. Є. Лашкарьова, В. Г. Бар’яхтара, В. М. Локтєва, Ю. І. Горобця, Л. Й. Кордиша, М. П. Калабухова в різні роки розширили дослідження на різні об’єкти і процеси твердих тіл різної природи.
Вчителем керівника сучасної наукової школи був В. Г. Бар’яхтар (напрям досліджень – наукові основи магнітоакустичного резонансу).
У межах засновницької наукової школи «Фізика твердого тіла» сформувалась і отримала розвиток наукова школа:
Фізика твердого тіла та магнітних явищ – д-р фіз.-мат. наук, проф. О. Ю. Горобець. Об’єкт дослідження – процеси поширення спінових хвиль, а також спін-поляризованого струму (області досліджень – спінтроніка та магноніка), процеси переносу на поверхні метал-електроліт у магнітному полі (область досліджень – магнітоелектроліз); біомагнітні явища (область досліджень – біомагнетизм). Наукова школа нині представлена 27 вченими (докторів наук – 13, кандидатів наук і докторів філософії – 7).