Засновницька наукова школа “Кібернетика та інформатика”
Об’єкт дослідження – зберігання, передавання, оброблення, захист і відтворення інформації як основа для створення парадигм, методів, систем та засобів високопродуктивних комп’ютерних технологій, систем управління складними об’єктами, систем прийняття рішень в умовах невизначеності, обробки мультимодальних даних і створення інформаційних та робототехнічних систем.
Передумови та виникнення наукової школи. Стрімкий розвиток галузі інформаційних технологій із другої половини ХХ століття й дотепер зумовив потребу суттєвого збільшення вітчизняних спеціалістів, здатних розробляти та впроваджувати сучасні комп’ютерні системи. Галузь інформаційних технологій стала фундаментом для розроблення новітніх систем автоматизації, ефективних проєктних і технологічних рішень. Інформаційні технології забезпечили автоматизацію та управління процесів у сучасному світі та є великим осередком розвитку освіти і науки в КПІ.
Формуванню наукової школи в КПІ сприяли видатні вчені О. Г. Івахненко, Й. І. Гребень, К. Г. Самофалов, В. І. Костюк, Ф. О. Катков, А. А. Краснопрошина, В. В. Ажогін, О. А. Молчанов. Вони заклали підвалини сучасних, актуальних та перспективних наукових шкіл факультету інформатики та обчислювальної техніки і факультету прикладної математики КПІ.
Вчителями керівників сучасних наукових шкіл були О. І. Івахненко (напрям досліджень – інформатика автоматичного керування і математичного моделювання), К. Г. Самофалов (комп’ютерні мережі та системи), В. П. Сігорський (системи автоматизованого проєктування), В. П. Тарасенко (методи та програмні засоби обробки даних).
У межах засновницької наукової школи «Кібернетика та інформатика» сформувалися й отримали розвиток такі наукові школи:
- Математичне моделювання в інтелектуальних інформаційних системах – д-р техн. наук, проф. О.А. Павлов. Об’єкт дослідження – нові методи в таких сферах математичного моделювання, як нелінійний регресійний аналіз, дискретна оптимізація, прийняття рішень в умовах невизначеності. Наукова школа нині представлена 16 вченими (докторів наук – 3, кандидатів наук і докторів філософії – 11).
- Високопродуктивні комп’ютерні системи та мережі: теорія, методи і засоби апаратної та програмної реалізації – д-р техн. наук, проф. Г.М. Луцький. Об’єкт дослідження – нові парадигми організації високопродуктивних відмовостійких комп’ютерних систем, методів та засобів їх побудови, розвиток ефективних відмовостійких топологічних організацій високопродуктивних комп’ютерних систем із традиційною архітектурою, основаною на просторовому методі підвищення продуктивності, розвиток потокових методів підвищення продуктивності, розвиток квантових методів підвищення продуктивності нейрокомп’ютерів, оптичних комп’ютерів. Наукова школа нині представлена 59 вченими (докторів наук – 10, кандидатів наук і докторів філософії – 12).
- Комп’ютерний моніторинг процесів і систем – д-р техн. наук, проф. В.Г. Сліпченко. Об’єкт дослідження – методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій моніторингу екологічного, енергетичного, економічного і соціального стану регіонів для підвищення рівня життя та біологічного віку населення. Наукова школа нині представлена 18 вченими (докторів наук – 2, кандидатів наук і докторів філософії – 8).
- Спеціалізовані комп’ютерні системи: розробка, моделювання, надійність та безпека – д-р техн. наук, проф. В.О. Романкевич. Об’єкт дослідження – багатопроцесорні системи управління складними об’єктами, проблеми гарантоздатності, зокрема надійність, безпека та тестування. Наукова школа нині представлена 15 вченими (докторів наук – 3, кандидатів наук і докторів філософії – 9).
- Методи та програмні засоби обробки даних для технологій мультимедіа, цифрових двійників та автоматичної ідентифікації об’єктів – д-р техн. наук, доц. Є.С. Сулема. Об’єкт дослідження – процеси формування, подання та оброблення мультимодальних даних у програмних системах на основі технологій мультимедіа, цифрових двійників та автоматичної ідентифікації об’єктів. Наукова школа нині представлена 15 вченими (докторів наук – 3, кандидатів наук і докторів філософії – 6).