У підручнику знайшли відображення останні досягнення науки і техніки з напрямку інженерії поверхні, зокрема, квазікристалічні матеріали, аморфні покриття, суспензії, прекурсори, гібридні процеси
До робочих поверхонь деталей і конструкцій залежно від умов експлуатації ставляться певні вимоги щодо різних властивостей (зносостійкості, жаростійкості, корозійної стійкості та ін.). Властивості поверхонь саме і визначають експлуатаційну надійність деталей і конструкцій. Спеціальні властивості поверхні забезпечуються матеріалом покриття або нового структурного чи хімічного стану приповерхневих шарів матеріалу деталі. Ці задачі розв’язуються методами інженерії поверхні.
Навчальні плани зі спеціальності “Технологія й устаткування відновлення та підвищення зносостійкості деталей і конструкцій” спрямовані на підготовку фахівців, які займаються інженерією поверхні, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і техніки.
Основною метою авторів при підготовці цього підручника було підібрати сучасний матеріал із різних джерел, систематизувати та узагальнити його згідно з вимогами навчальної літератури.
Запропонований підручник складається з розділів, що містять у собі базовий матеріал з дисциплін навчального плану підготовки фахівців за напрямом “Зварювання” зі спеціальності “Технологія й устаткування відновлення та підвищення зносостійкості деталей і конструкцій”:
- поверхневі фізико-хімічні процеси;
- теоретичні основи інженерії поверхні;
- нанесення покриття;
- технологія та обладнання для напилення;
- технологія наплавлення;
- процеси зміцнення поверхонь.
Підручник складається з дев’яти розділів. У першому розділі містяться відомості про стан поверхонь, у другому — класифікація методів інженерії поверхні та їх загальна характеристика; у третьому і четвертому— теоретичні основи, технологія та обладнання відповідно газотермічного і вакуумно-конденсаційного напилення; у п’ятому – теоретичні основи та технологія наплавлення; у шостому — особливості модифікації структури, легування та зміцнення поверхонь висококонцентрованими потоками енергії (лазером, електронним променем та іонами); у сьомому — електроіскрове легування; у восьмому — деформаційне зміцнення; у дев’ятому — загальні уявлення про процеси електрохімічного та газофазного осадження, дифузійного насичення. Розділи закінчуються прикладами контрольних запитань та тестових завдань.
У кожному розділі розглянуто фізико-хімічні процеси та явища, які виникають при створенні покриття газотермічним напиленням, вакуумним осадженням, наплавленням, електрохімічним та хімічним осадженням, дифузійним насиченням, електроіскровим легуванням, а також модифікування структури та легування поверхні висококонцентрованими потоками енергії, ультразвуковим зміцненням та поверхневим пластичним деформуванням.
Викладено фізичне обгрунтування та підходи до вибору матеріалів функціональних покриттів і модифікованих шарів. Вказано способи процесів нанесення покриття та їх технологічні параметри, розглянуто вплив цих параметрів на якість покриття. Описано схеми та принципи побудови основних типів технологічного обладнання для нанесення покриття.
Для студентів напряму підготовки “Зварювання” технічних вузів, а також для інженерно-технічних працівників машинобудівних виробництв, які спеціалізуються в галузі нанесення покриття та відновлення деталей і конструкцій.