12 квітня 2021 року виповнюється 60 років першого польоту людини у космічний простір. Ім’я відоме у всьому світі – Юрій Гагарін. Про нього та його космічний політ сказано майже все, навіть інформація, яка раніше була таємною – отримала загальний доступ. Залишаються засекреченими лише матеріали розслідування його трагічної загибелі у останньому польоті 27 березня 1968 року…
Але є ще маловідомі факти, які пов’язують Гагаріна з Україною, і деякі з них представлені в Державному політехнічному музеї.
Перший і єдиний візит Юрія Гагаріна до Києва відбувся у квітні 1966 року для участі у ХХ з’їзді комсомолу УРСР. Разом з ним приїхала відома композиторка Олександра Пахмутова. Вони прибули потягом на перон Київського вокзалу 24 квітня. У той же день відбулася зустріч з учнівською молоддю у недавно збудованому Київському палаці піонерів та школярів (нині – Київський палац дітей та юнацтва). У своєму виступі Гагарін сказав: « ….Мне много рассказывал о красоте Киева мой друг Павел Попович, но то, что я увидел своими глазами, несравнимо с услышанным!”.
Крім участі у роботі з’їзду, Гагарін відвідав трикотажну фабрику «Киянка» та Київський авіазавод, де зустрівся з Генеральним конструктором Олегом Антоновим. Здійснював прогулянки містом, у тому числі – парком Пушкіна, що поруч з КПІ.
В Україні перший космонавт перебував не тільки як людина, а і як науково-дослідне судно під назвою «Космонавт Юрій Гагарін», яке було приписано до порту Одеса. Цей корабель був найбільшим у цілій флотилії так званого «космічного морського флоту», який входив до складу командно-вимірювального комплексу СРСР, призначеного для постійного забезпечення різних видів зв’язку з космічними апаратами. На його борту знаходилась Оперативна група Центру керування космічними польотами, яка була здатна повністю взяти на себе функції цього Центру.
Судно збудоване у 1971 році на Балтійському заводі у Ленінграді на базі танкера проекту 1552. Його розміри величезні: довжина – 232 м, ширина – 31 м, максимальне водозаміщення – 45 000 т. Особливо вражаючим став його вигляд, коли на борту встановили потужні антени командно-вимірювального комплексу. Склад екіпажу становив понад 200 осіб, район плавання був практично необмежений. Корабель до 1991 року виконав 20 експедиційних рейсів в Атлантичному океані, виконуючи завдання управління космічними апаратами.
Під час базування корабля в Одесі його відвідували поважні гості: космонавти, вчені, промисловці, іноземні громадяни. На борту була книга відгуків, що зібрала враження відвідувачів. Ця книга зберігається у відділі історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею. Серед багатьох записів особливо пам’ятними є написані власноруч дружиною Юрія Гагаріна – Валентиною Іванівною (1935-2020) та його мамою – Ганною Тимофієвною (1903- 1984).
Після розпаду Радянського Союзу судно відійшло до Міністерства оборони України, за призначенням не використовувалось. У свій останній рейс «Космонавт Юрій Гагарін» вирушив 24 червня 1996 року із порту «Іллічівськ» до індійського «кладовища» кораблів Аланга, де був утилізований на металобрухт.